EN

  • EN

  • icon

    UA

  • EN

  • icon

    UA

До чого тут

До чого тут "Пі"?

Нашу першу статтю ми вирішили присвятити знайомству та розповіді про історію створення бренду Пібан та про значення нашої назви.

Отже, історія починається у вже далекому 2019 році у місті Харків. На той момент трьох дівчат об'єднала ідея створення чогось особливого та екологічного. 

Катерина Уварова, яка є ідейною натхненницею, тоді закінчувала соціологічний факультет ХНУ імені В.Н. Каразіна, бачила, що після заходів банери стають нікому не потрібними, оскільки інформація на них стає неактуальною.

Виникло питання, а чи можливо їх якимось чином утилізувати. Виявилося, що в Україні немає заводу з переробки банерів, та що вже використані банери найчастіше потрапляють на звалище і розкладається цей матеріал від 100 до 500 років.

Юлія Уварова, яка відповідає за фінанси у Пібані, на той момент мала велику кількість банерів, які відслужили своє життя (на них була неактуальна інформація: номери телефонів, сайт). Залишалося лише зрозуміти, яку нову форму можна надати банеру. Завдяки мозковому штурму було вирішено пробувати шити сумку, оскільки банер - це тканина, яка відрізняється високою міцністю, зносостійкістю та довговічністю.

Далі були пошуки швачки, яка б погодилася експериментувати, креативити та творити. Пошуки тривали кілька днів і за підсумком ми знайшли нашу фею-швачку Олю Казбекову, яка є фанатом своєї справи.

Ми пошили нашу першу сумку, з якою й досі ходимо робити відправки на пошту, виставили результат у соціальні мережі та наша справа понеслася. Індивідуальне пошиття, корпоративні замовлення, фестивалі, ярмарки...

Звичайно, були й труднощі з якими ми стикалися, але про них у інших статтях. 

Але до чого тут Пі?

Найчастіші питання, яке ми чуємо: «Чому Пібан? До чого тут Пі»? Розповідаємо.

Бренд назвали 3,14 BAN (ПІБАН). Число «пі» починається із 3,14, але ніколи не закінчується — як і потік сміття, що його генерує людство. А «BAN» — не лише скорочення від «банер», але й «заборона» на шляху цього нескінченного потоку.

Сподіваємось, вам сподобався такий формат історій. 

До зустрічі, у наступній статті!